Одне з нововведень закону про повну загальну освіту — педагогічна інтернатура. Її мають пройти протягом першого року роботи вчителі, які не мали досвіду педагогічної діяльності.
Педагогом-наставником стає вчитель із такою самою або спорідненою спеціалізацією. Досвід педагогічної діяльності наставника за цією спеціалізацією має бути не менше 5 років.
Молодий вчитель, що проходить інтернатуру, отримає від наставника супровід та підтримку в педагогічній діяльності, відвідуватиме навчальні заняття, опрацьовуватиме необхідну літературу тощо.
Педагог-наставник отримає доплату — щонайбільше 20% його посадового окладу в межах фонду оплати праці ЗЗСО. Розмір доплати визначатиме керівник закладу.
Педагогічна інтернатура організовується відповідно до наказу керівника закладу освіти, що видається в день призначення особи на посаду педагогічного працівника.
Взаємодія молодого фахівця та наставника відбувається за індивідуальним планом, який може передбачати:
Наставник:
не вбачає конкурента в молодому вчителеві
не критикує за індивідуальний педагогічний стиль
об’єктивно аналізує сильні та слабкі сторони молодого спеціаліста.
Приміром Молодий вчитель може: глибоко і всебічно знати свій предмет, але мати проблеми у контакті з дітьми; добре тримати дисципліну, проте постійно бідкатися з оформленням документації. Тому наставник має з’ясувати, з чим пов’язана така ситуація — із невмінням, небажанням вчитися або з браком часу? На цій підставі планують послідовно індивідуальну роботу з молодим вчителем
Окрім наставництва, у плані роботи з молодими вчителями передбачають ще низку заходів.
Діагностування
Діагностування можна проводити у формі анкетування. Добір діагностичного інструментарію залежить від мети, яку ставить адміністрація школи.
Перелік орієнтовних запитань анкети для молодих вчителів залежно від мети діагностування:
Вивчення мотивації педагога, готовності до роботи:Чому ви обрали професію педагога?
Чи хотіли б ви отримати іншу освіту та іншу роботу?
Чи подобається вам робота в школі?
Чи виправдалися ваші очікування в перші місяці роботи?
Чи задовольняють вас результати роботи?
Виявлення сильних сторін та труднощів педагога:
Що вам вдається найліпше? (подають перелік основних видів діяльності, якими займається вчитель).
Що вам подобається робити найбільше?
Що викликає труднощі?
Що викликає тривогу, напруженість, невпевненість?
В кінці анкети зазначають питання, що надають інформацію про те, якої допомоги очікує молодий спеціаліст: Яка допомога вам необхідна? Від кого? Чи достатньо вам фахових знань? Якщо ні, інформацію з яких питань ви хотіли б отримати? Оцініть себе за 10-бальною шкалою. Що вам потрібно дізнатися або чого навчитися, щоб поставити собі найвищий бал?
Контроль
На початку навчального року контроль має оглядовий та запобіжний характер. Оглядовий контроль
Здійснюють у перший місяць роботи задля: ознайомлення із професійними навичками молодого педагога, рівнем володіння методикою викладання оцінювання ефективності організації навчального процесу в класі. Для цього керівникові школи достатньо відвідати декілька уроків у межах однієї теми
Запобіжний контроль
Проводять через півтора-два місяці від початку роботи, щоби визначити й запобігти помилкам у подальшій роботі Наприкінці навчального року перевіряють, як молодий учитель виконує рекомендації, надані на початку року План роботи з молодими вчителями
Результати анкетування та оглядового контролю є підставою для планування подальшої роботи з молодим спеціалістом-педагогом. Володіючи інформацією про основні труднощі вчителя-новачка, керівник навчального закладу може скласти список питань, які потрібно включити до плану роботи з молодими спеціалістами.
Форми роботи з молодими спеціалістами
Коли проведено діагностування та з’ясовані основні труднощі, керівництво школи вирішує, в якій формі працювати з молодими спеціалістами. Залежно від кількості молодих учителів та їхньої завантаженості таку роботу можна провадити в одній із форм: індивідуального консультування групового навчання.
Форми занять у школі молодого вчителя
психологічний тренінг лекція або дискусія з методики викладання навчального предмета
практикум із аналізом педагогічних ситуацій
рольова гра
перегляд відеозаписів відкритих уроків та їх обговорення
перегляд вебінарів щодо актуальних тем від експертів та вчителів-майстрів
Самоосвіта молодого спеціаліста
Окрім допомоги в адаптації молодого вчителя у колективі, доцільно організовувати: професійне спілкування з колегами з інших навчальних закладів участь у навчальних заходах районного методичного кабінету сприяння неформальній освіті тощо.
Але не варто направляти молодого спеціаліста на всі, без винятку, міські методичні заходи. Ліпше запропонуйте йому те, що найбільш актуальне саме для нього з огляду на фахову підготовку та нагальні труднощі. Це можуть бути: майстер-класи з навчального предмета в інших школах психологічні тренінги з профілактики емоційного вигорання навчальні семінари з виховної тематики сертифіковані курси з навчання інформаційно-комунікаційним технологіям, з інших напрямів.
Якщо у молодого педагога виникає потреба в консультації методиста районного кабінету або фахівця з іншого закладу, керівництво школи має сприйматися це адекватно. Можливо, вчитель потребує допомоги, яку з певних причин йому не можуть надати у закладі, де він працює
Запропонуйте йому для вирішення проблем використати методичний день або, інакше, скайп-зв’язок
Керівництво школи, сприяючи розширенню професійних зв’язків молодого вчителя, окрім подолання його небанальних труднощів, дасть можливість побачити перспективу самореалізації.
Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1183-dopomojemo-adaptuvatisya-molodomu-spetsalstov-u-shkol
Comments