Сутність дослідницько-пошукового методу полягає у тому, що учні самостійно здобувають знання під час дослідження проблеми. Цей метод широко використовується в зарубіжних країнах, а в Україні поки що перебуває на стадії впровадження.
Досягненню саме таких завдань сприяє впровадження дослідницько-пошукового методу. Організація творчого пошуку на уроці, що вимагає застосування на практиці засвоєних знань, або навіть і «відкриття» нових знань у ході дослідження – ідеальні засади саме для формування компетентностей.
В ході такої роботи якнайбільше умов для втілення педагогіки партнерства – адже під час дослідницько-пошукової діяльності учитель і учні стають «на один бік» процесу здобуття знань – і взаємодіють як партнери, і поділяють відповідальність за результати власної діяльності. Формується при цьому і самостійність, і здатність до самоосвіти, до роботи з інформацією.
Тому і мотивація у здобувачів освіти під час такої діяльності зовсім інша, аніж на «стандартних» уроках, адже прагнення отримати знання як результат, здобути інформацію в ході дослідження посилюється і природньою дитячою цікавістю, і бажанням експериментувати, пізнавати. Емоційне забарвлення такої роботи більш насичене, яскраве, і кожна нова розкрита таємниця природи – це для учнів радість.
Відповідно до методичних джерел, дослідницько-пошуковий метод навчання передбачає виконання здобувачами освіти певних видів діяльності у такій послідовності:
1.Спостереження і вивчення фактів, виявлення суперечностей у предметі дослідження (постановка проблеми).
2. Формулювання гіпотези щодо розв'язання проблеми.
3. Побудова плану дослідження.
4. Реалізація плану.
5.Аналіз і систематизація одержаних результатів, формулювання висновків.
Передбачається самостійне проходження учнями всіх етапів експерименту аж до аналізу отриманих результатів.
Як це можна реалізувати на уроках?
· Педагог разом з учнями формулює проблему.
· Нові знання учням не повідомляються. Учням належить отримати їх самостійно під час дослідження проблеми. В їх завдання входить також порівняння різних варіантів відповідей і визначення тих коштів, які дозволять досягти потрібного результату.
· Діяльність вчителя в основному передбачає оперативне управління тим процесом, який здійснюється при вирішенні проблемних завдань.
· Отримання нових знань відбувається з високою інтенсивністю і з підвищеним інтересом. При цьому предмет пізнається досить глибоко і міцно.
· Дослідницький метод навчання передбачає здійснення процесів спостереження і пошуків висновків під час роботи з книгою, виконання письмових вправ, а також лабораторних і практичних робіт.
Реалізація дослідницько-пошукового навчання можлива при використані технологій активного навчання, учнівських проектів; за допомогою педагогічних прийомів: дискусія, круглий стіл, мозковий штурм, хмара понять, рольова гра, моделюванння, та багато інших.
При цьому необхідно приділити надзвичайну увагу саме навикам роботи з інформацією в різних видах, тобто – розвиткові інформаційної компетентності. Не секрет, що великий відсоток дітей не мають навіть сформованого навика усвідомленого читання; робота з великим обсягом інформації виснажує їх увагу, пам’ять і мислення. Емоційний інтелект також потребує поступового розвитку. В своїй роботі я прагну приділяти увагу саме розвитку пізнавальних психічних процесів та емоційного інтелекту. До прикладу, включаю в уроки ігри і вправи на розвиток пам’яті, уваги, уяви, мислення, сенсорного сприйняття, навичок взаємодії.
Ще один важливий акцент необхідно поставити на ролі учителя в дослідницько-пошуковому навчанні. Це той випадок, коли під час дослідницької діяльності учнів учитель стає посередником, який спільно з учнями як партнер бере участь у пошуку рішень. Учитель готує навчальну ситуацію, проблему (на перших етапах), обладнання. Учитель може допомогти у пошуку, але не дає готових знань і рішень. Для цього можна використовувати запитання, що спрямовують учнів.
І, відповідно, учитель оцінює прогрес розвитку компетентностей, а не рівень знань. Оцінює розуміння учнями змісту і їхні спроби пошуку, а не результат експерименту.
Така трансформація ролі учителя вимагає додаткових інтелектуальних та емоційних зусиль, пошуку нових ресурсів, готовності до змін, до гнучкості в роботі на уроках і поза ними.
Як на мою думку, проблематика фахового розвитку і становлення особистості педагога Нової української школи в реальних умовах української системи освіти потребує надзвичайної уваги і активного практичного вирішення.
На уроках інтегрованого курсу "Пізнаємо природу" ми із захопленням і користю досліджуємо разом природні явища і об'єкти. Адже сам курс побудовано із акцентом на зацікавленння пятикласників природничими знаннями, призвичаєння до наукового вивченння світу.
Для забезпечення в школі № 224 міста Києва матеріальної бази, за сприяння і підтримки адміністрації та спільними силами учителів кафедри природничих наук, було облаштовано кабінет наук про природу і людину, де відбувається викладання не лише інтегрованого курсу «Пізнаємо природу», а й курсів «Здоров’я, безпека та добробут», «Етика» (5 класи), предмету «Основи здоров’я» (6-9 класи).
Кабінет облаштований відповідно до концепції НУШ, являє собою мобільний освітній простір, розподілений на динамічні зони для різних видів діяльності, самоосвіти, відпочинку і розвитку тощо. Кабінет обладнаний небхідними технічними засобами. Під час проведення занять використовуються мультимедійний проектор і екран, ноутбук, Wі-Fi роутер.
При кабінеті облаштовано дослідницьку природничу лабораторію, де учні мають змогу працювати із наочністю, виконувати практичну частину проектів при вивченні курсу «Пізнаємо природу». Для цього маємо прилади для вивчення та вимірювання оточуючого середовища, набори об’єктів живої природи, зразки мінералів, природних матеріалів тощо.
Щоб лабораторія не ставала музеєм, усі її матеріали і зони, на мою думку, мають бути динамічними, гнучкими, які легко змінюються залежно від змісту і цілей уроків у кожен період часу. Так, у нашій лабораторії зміст і наповнення її варіюються залежно від видів діяльності, проектів, у яких задіяні учні. Для висвітлення діяльності використовуються зони «Наші проекти», «Фотозвіти», де учні мають змогу демонструвати власні роботи, бачити відображення дослідницько-пошукової діяльності. Про кожного з мешканців нашого «Живого куточка» або про об’єкти наших досліджень є цікавий інформаційний постер, який часто приваблює увагу не лише п’ятикласників, а й інших учнів школи. В перспективі йдемо до того, що учні 5 класів зможуть готувати подібні інформаційні матеріали самостійно.
Із вересня 2022 року ми з учнями 5 класів вивчаємо елементи науково-дослідницької діяльності в ході уроків курсу «Пізнаємо природу». Протягом першого семестру ми вчились спостерігати і класифікувати, вимірювати і порівнювати; працювати з інформацією, з інфографікою (навчальний проект «Опосередковане спостереження за пожежею в природному середовищі»).
Ми вже провели багато цікавих уроків і в нашій лабораторії, і на відкритому повітрі в природному оточенні.
Детально ознайомитись із аналізом ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКО-ПОШУКОВОГО МЕТОДУ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ 5 КЛАСІВ НУШ
ПРИ ВИВЧЕННІ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ можна, завантаживши файл:
Comments